Зубівка
ЗУ́БІВКА — село Миргородського району Полтавської області. Центр сільс. ради, якій підпорядк. с. Руда. Знаходиться на лівому березі р. Хорол (притока Псла, бас. Дніпра), за 12 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Миргород. Площа 6,4 км2. Насел. 1057 осіб (2001; у 1992 — 1207), переважно українці. Засн. у 1-й пол. 17 ст. Зубів. козаки у складі Миргород. полку брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1729 у З. було 85 дворів козаків і 70 дворів посполитих. 1741 частина села відійшла у власність офіцера рос. армії, груз. поета Д. Ґурамішвілі (у вірші про З. створив лірич. образ укр. дівчини). У 1770-х рр. у З. — 133 двори, з яких 83 належали козакам і підпомічникам; у 1780-х рр. — одне з найбільших сіл Миргород. полку — 315 дворів. Наприкінці 18 ст. тут діяли 4 водяні млини, Михайлів. церква, у 2-й пол. 19 ст. функціонували церк. б-ка, церк.-парафіял. попечительство. Зубівці займалися землеробством, кустар. промислами, ремісництвом. 1870 відкрито початк. нар. двокласне училище. 1905 у ньому навчалося 110 учнів, працювало 3 вчителі. 1787 у З. мешкало 902, 1859 — 2757, 1900 — 3094, 1926 — 2880 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 14 вересня 1941 до 18 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вивезли на примус. роботи до Німеччини 181, вбили 4 зубівці. Нині у З. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; дільнична лікарня (у с. Руда — фельдшер.-акушер. пункт). Встановлено памʼятники воїнам-односельцям, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, і на могилі рад. воїна, який загинув 1941 під час оборони села, мемор. дошку Д. Ґурамішвілі (на фасаді школи).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
