ІВАНО́В Євген Михайлович (24. 02. 1873, с. Монашці Єнісей. губ., Росія — 27. 10. 1929, Харків) — історик-архівіст. 1897 закін. Харків. університет (учень Д. Багалія), де від­тоді й працював архіваріусом (водночас обраний вченим архіваріусом Харків. істор. архіву). 1898–99 разом із Д. Багалієм і Д. Міл­лером, а згодом само­стійно обстежив архіви Харків. губерн. правлі­н­ня, виявив рідкісні матеріали з історії Слобід. України, зокрема «Экстракт о изнеможении слободских полков» (1764) і «Топо­графическое описание Харьковского наместничества» (1785). У 1900–01 за доруче­н­ням Комітету з організації 12-го Археол. зʼ­їзду в Харкові здійснив археогр. подорожі по Валків., Ізюм., Купʼян. і Вовчан. пов. Харків. губ. з метою зі­бра­н­ня інформації про уряд. і фаміл. архіви. 1903–07 — секр. Комітету ред. ювіл. вид. Харків. університету. Під час рев. подій 1905 почав колекціонувати прокламації, листівки, брошури, зберігав документи парт. організацій, які 1920 пере­дав до Харків. архіву революції. 1909–18 — секр. Харків. істор.-філол. товариства. 1918 завдяки його актив. діяльності врятовано від знище­н­ня місц. архіви жандарм. упр. і охорон. від­діле­н­ня. 1919–20 — зав. архів. секції Харків. губерн. комітету охорони памʼятників мистецтва і старовини; 1921 — зав. екс­перт. від­ділу Гол. архів. упр. при Наркомосі УСРР; 1922–24 — зав. Харків. губерн. архів. упр.; водночас від 1923 — зав. Харків. центр. істор. архіву й асп. секції історії рос. культури при каф. історії європ. культури Харків. ІНО. 1926 виявив у Моск. архіві юстиції документи з історії Лів­обереж. України та Слобожанщини, які повернуто в УСРР. Роз­робив метод. рекомендації та ін­струкції з організації роботи архів. установ, брав участь у написан­ні проекту Декрету про охорону архівів.