Завадський Віктор Володиславович

ЗАВА́ДСЬКИЙ Віктор Володиславович (23. 10. 1886, Полтав. губ. — 08. 05. 1973, Торонто) — право­знавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1909). Працював суд­дею в м. Омськ (Росія) та Києві, судовим слідчим Черніг. окруж. суду. Під час Визв. змагань 1917–21 — чл. ЦК УПСФ, Нац.-держ. союзу (від 1918), Всеукр. нац. ради (від 1919). Від січня 1919 — в апараті Міністерства юстиції УНР: за­ступник голови Особл. слідчої комісії для роз­слідува­н­ня євр. погром. подій, в. о. зав. юрисконсульт. від­ділу. Пере­клав українською мовою рос. статут кримінал. судочинства, входив до складу комісії під головува­н­ням А. Ніковського, яка у вересні 1920 у м. Тарнув (Польща) роз­робила кон­ституц. проект «Основний державний закон Української Народної Республіки». Опублікував у віден. часописі «Воля» спогади «Як ми мандрували (Евакуаційні нариси)», (1921, т. 1, ч. 6), які перед­рукували й інші ви­да­н­ня. Згодом звільнився зі служби і мешкав у Львові, від 1929 — у Варшаві. 1944 ви­їхав до Німеч­чини, звідки емігрував до Канади. Написав низку статей для укр. преси.

Завантажити статтю