Зарицький Олексій Олександрович

ЗАРИ́ЦЬКИЙ Олексій Олександрович (Зарыцкі Аляксей Аляксандравіч; 09(22). 03. 1911, с. Хотимськ, нині смт Могильов. обл., Білорусь — 29. 10. 1987, Мінськ) — білоруський поет, пере­кладач. Член СП СРСР (1935). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. ін­ститут іноз. мов (1936). Його поезії притаман­ні оповід­альність, стриманість, ліризм. Пере­кладав з вірм., литов., рос., укр., нім., франц., іспан., польс. та ін. мов. Інтер­претував білорус. мовою низку творів І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, Л. Первомайського, Л. Дмитерка, І. Неходи, М. Нагнибіди, Т. Масенка, С. Олійника, Д. Білоуса, О. Ющенка, В. Лучука та ін., окремі з яких уві­йшли до зб. вибр. пере­кладів «У свет паэзіі» (Мінск, 1978). Дружбі з укр. поетами, зокрема П. Тичиною, Україні, її видат. особистостям присвятив поезії «Дня­про» (ж. «Беларусь», 1945, № 7–8), «Зарачанцы», «Ля помніка Баг­дану Хмяльніцкаму» (обидві — у зб. «Сястры Украіне», Мінск, 1954), «У Паўла Тычыны» (ж. «Беларусь», 1959, № 5), «Каля Выдубецкага манастыра», «Чаму шуміць цішыня» (обидві — у ж. «Полымя», 1966, № 1), нариси «І ўсё яшчэ даўжнік» (там само, 1981, № 7), «У родных братоў» (у зб. «За словам — падарункам: Успаміны, крытычныя артыкулы, нарысы», Мінск, 1985) та ін. Окремі вірші З. українською мовою пере­клали М. Бажан, М. Рильський, Т. Масенко, М. Нагнибіда, О. Ющенко, Р. Лубківський, В. Лучук та ін.

Завантажити статтю