Заруба Ігор Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Заруба Ігор Іванович

ЗАРУ́БА Ігор Іванович (06. 03. 1921, Київ) – фахівець у галузі технології та машин зварювального виробництва. Д-р тех. н. (1977), проф. (1993). Держ. премія СРСР у галузі н. і т. (1991). Закін. Київ. політех. ін-т (1945). Від 1946 – в Ін-ті електрозварювання НАНУ (Київ): 1954–62 – вчений секр., 1962–87 – зав. відділу джерел живлення, від 1987 – пров. н. с. Осн. наук. інтереси пов’язані з вивченням електрофіз. особливостей процесу зварювання плавким електродом. Розробив теор. основи процесу механіз. зварювання з короткими замиканнями дугового проміжку. Один з винахідників напівавтомат. зварювання тонким дротом (0,5–2 мм) у вуглекислому газі. Брав участь у створенні нових джерел живлення для дугового зварювання.

Пр.: Полуавтоматическая сварка тонкой стали // АС. 1957. № 3; Зварювання в середовищі вуглекислого газу. К., 1959 (співавт.); Электрический взрыв как причина разбрызгивания металлов // АС. 1970. № 3; Будова та експлуатація устаткування для зварювання плавленням. К., 1998 (співавт.); Сварочные источники питания с импульсной стабилизацией дуги. К., 2008.

О. М. Корнієнко

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
О. М. Корнієнко . Заруба Ігор Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15583 (дата звернення: 24.06.2021)