Засекречування інформації
Визначення і загальна характеристика
ЗАСЕКРЕ́ЧУВАННЯ ІНФОРМА́ЦІЇ — встановлення обмежень у доступі до інформації шляхом надання грифу секретності відповідному документу, виробу чи іншому матеріальному носієві інформації. Відповідно до Закону України «Про державну таємницю» (1994) право на засекречування інформації мають посадові особи, перелік яких затверджує керівництво підприємства, установи або організації, чия діяльність пов’язана з державною таємницею. Термін засекречування інформації, що залежить від ступеня секретності інформації, встановлює державний експерт з питань таємниць. Він не може перевищувати:
- для інформації з грифом «особливої важливості» — 30 років,
- «цілком таємно» — 10 років,
- «таємно» — 5 років.
Відлік терміну засекречування ведуть від часу надання грифу секретності відповідному носієві інформації. Після закінчення встановленого строку засекречування інформації його може продовжити державний експерт з питань таємниць, а також Президент, Голова ВР або Прем’єр-міністр України з власної ініціативи чи на підставі рішення інших державних експертів з питань таємниць. Громадяни та юридичні особи мають право внести посадовим особам, які надали гриф секретності носієві інформації, вмотивовану пропозицію про розсекречування цієї інформації. Зазначені посадові особи повинні протягом одного місяця дати громадянину чи юридичній особі письмову відповідь з цього приводу. Рішення про З. і. може бути оскаржене посадовій особі вищого рівня, якій підпорядкована посадова особа, що надала гриф секретності відповідному носієві інформації. У разі незадоволення скарги громадянин або юридична особа мають право оскаржити протиправні дії посадових осіб у суді. Див. також Криптографічний захист інформації.