ЗАСЛА́ВСЬКИЙ Ісай Якович (02(15). 05. 1915, Київ — 24. 11. 2000, там само) — літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський університет (1937), де й працював 1946–89: професор кафедри рос. літ-ри. Досліджував творчість рос. письмен­ників 19 ст., зокрема М. Лермонтова і О. Пушкіна; історію рос.-укр. літ. взаємин та укр. худож. пере­кладу. За його ред. ви­дано бібліогр. покажчик «М. Ю. Лермонтов і Україна» (К., 1969). Ініціював ви­вче­н­ня фронт. армій., флот. і партизан. період. преси 2-ї світової війни та участі в ній укр. і рос. письмен­ників; відп. ред. зб. «Слово, которое вело в бой» (1971, 1975, 1980, 1985). В остан. період наук. діяльності приділяв увагу творчості Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Зерова, П. Филиповича, М. Ореста, М. Драй-Хмари.