Землі загального користування

ЗЕ́МЛІ ЗАГА́ЛЬНОГО КОРИСТУВА́­Н­НЯ — земельні ділянки, режим користува­н­ня якими від­значається найбільшою загальнодо­ступністю для громадян. Входять до складу різних категорій земель України. Реалізація права заг. землекористува­н­ня громадян щодо цих земель можлива у межах насел. пунктів, на землях природо­охорон., оздоров., рекреац., істор.-культур., лісогосп. при­значе­н­ня, а також землях водного фонду. Самост. значе­н­ня мають З. з. к. у межах насел. пунктів — міст, смт і сіл; вони забезпечують належне їхнє функціонува­н­ня і використовуються з урахува­н­ням вимог ген. плану та плану земел.-госп. устрою окремого насел. пункту. До складу цих земель входять земел. ділянки, що використовуються як шляхи сполуче­н­ня (дороги, вулиці, про­їзди, площі, набережні), для задоволе­н­ня культурно-побут. потреб насел. (парки, сквери, рекреац. зони, сади, бульвари, лісопарки, пляжі, памʼятки істор.-культур. спадщини та ін.), а також землі комунал.-побут. при­значе­н­ня (кладовища, місця зне­шкодже­н­ня та утилізації від­ходів тощо). З. з. к. пере­бувають у ві­дан­ні місц. рад, у держ. або комунал. власності, не можуть пере­даватися у приватну чи колективну власність. На таких землях до­зволяється будівництво капітал. споруд від­повід­но до цільового при­значе­н­ня цих земель, а також тимчас. споруд легкого типу без шкоди для цільового при­значе­н­ня. В основному З. з. к. у межах насел. пунктів вільно і без­коштовно використовуються для задоволе­н­ня потреб усіх без винятку громадян у встановл. порядку. Законодавством України перед­бачена можливість обмеже­н­ня права користува­н­ня за­знач. землями (зокрема при проведен­ні буд. або ін. робіт) шляхом закри­т­тя про­їздів, пере­кри­т­тя вулиць тощо за ріше­н­ням уповноваж. держ. органу або органу місц. самоврядува­н­ня. Від­повід­ають за екс­плуатацію та за­ймаються благоустроєм З. з. к. органи комунал. госп-в місц. рад і під­порядк. їм організації та установи.

Завантажити статтю