Зозуля Олександр Дмитрович

ЗОЗУ́ЛЯ Олександр Дмитрович (17. 12. 1907, перед­містя Києва — 14. 03. 1996, м. Лівонія, шт. Мічиґан, США) — прозаїк. Закін. Харків. ін­ститут журналістики (1929). Працював ін­спектором від­ділу нац. меншин, ред. літ. сторінки г. «Ленінський шлях» у м. Воронеж (РФ). Належав до укр. секції Рос. асоц. пролетар. письмен­ників. Після виходу зб. гуморесок «Великий знак пита­н­ня» (Воронеж, 1932) заарешт., пере­бував на заслан­ні у м. Караґанда (Казах­стан). 1934 повернувся в Україну, працював у пресі. Під час 2-ї світової війни жив у Києві та Львові. Згодом емігрував до Німеч­чини, де був одним із ред. г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм). 1944 видав зб. гуморесок «Рябі штани». Від 1950 — у США, працював в «Українських вістях» (м. Детройт, шт. Мічиґан). Член Обʼ­єдн. укр. письмен­ників «Слово». Автор зб. гуморесок «Без жартів» (1975), повісті «Під чужим прі­звищем» (Детройт, 1987), спогадів «Слідами подій» (1987). Тематично творчість З. охоплює пере­важно 1930-і рр. та життя в еміграції.

Завантажити статтю