Зони географічні — Енциклопедія Сучасної України

Зони географічні

ЗО́НИ ГЕОГРАФІ́ЧНІ – природні зони в межах географічних поясів. З. г. – осн. ландшафтні утворення геогр. оболонки, відмінні за гідротерміч. показниками (кількістю і співвідношенням тепла і вологи), завдяки чому формуються зонал. типи ґрунтів і рослинності, біотичні, фіз., геохім. процеси в ландшафтах. З. г. займають значні площі, простягаються через материки і океани. Наявність гір. хребтів, височин, віддаленість тер. від океанів вносять зміни в поясно-зонал. систему світ. зональності. З. г. у межах Пн. і Пд. півкуль представлені у Табл.

У рівнин. частині України виділяють горизонтал. природні зони мішаних хвойно-широколистяних лісів, широколистяних лісів, лісостепів, степів. В Укр. Карпатах і Крим. горах спостерігаються вертикал. зміни ландшафтів, обумовлені абсолют. висотами, експозиціями гір. схилів; простягання хребтів відносно домінуючих повітр. мас. Зонал.-геогр. умови впливають на сільс., ліс., водне госп-ва, їх особливості враховуються під час меліорації земель, територ. планування, рекреац. і природоохорон. орг-ції тер., у містобудуванні.

Літ.: Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України. К., 2006.

П. Г. Шищенко

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
П. Г. Шищенко . Зони географічні // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17054 (дата звернення: 13.06.2021)