Заболотний Василь Сильвестрович — Енциклопедія Сучасної України

Заболотний Василь Сильвестрович

ЗАБОЛО́ТНИЙ Василь Сильвестрович (02. 03. 1860 – 1929, м. Каліш, Польща) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Київ. військ. уч-ще (1884). Учасник рос.-япон. війни. Під час 1-ї світ. війни – ком-р 297-го піхот. Ковел. полку, від 1914 – генерал-майор. 1915 потрапив у полон. Повернувся до Києва. За Гетьманату 1918 – чл. Комісії з орг-ції постій. військ. шкіл та академій, начштабу 4-го Київ. армій. корпусу. 1919–20 – співроб. Військ. мін-ва УНР. Від 1920 – у таборах для інтернов. частин Армії УНР в Польщі (Ченстохов і Каліш), де став співорганізатором Спілки укр. воєн. інвалідів. Чл. табор. управи військ. інвалідів (1926).

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко, О. М. Колянчук


Покликання на статтю