Єдлічки

Є́ДЛІЧКИ  — родина піаністів, педагогів. З походження чехи.

Алоїз Венцеславович (14(26). 12. 1821, м. Куклені, нині у межах м. Градець-Кралове, Чехія — 03(15). 09 (за ін. даними — 14(26). 12). 1894, Полтава). Навч. у Празькій консерваторії (1837–42; кл. Д. Вебера, Дж. Гордіджіані). Від 1842 — у Пн. Італії, де грав в оркестрі. 1843–47 мешкав у С.-Петербурзі. Від 1848 — у Полтаві, де концертував. Водночас 1848–92 викладав у Полтав. інституті шляхет. дівчат та приват. пансіонах. Серед вихованців — О. Сантагано-Горчакова. Автор фортепіан. попурі «Квітоньки України» (увійшов цикл п’єс, присвяч. Т. Шевченкові, обробки укр. нар. пісень), мазурок, романсів. Здійснив редакцію музики О. Марковича до «Наталки Полтавки» І. Котляревського. Упорядник зб.: «Зібрання малоросійських народних пісень» (1861), «Сто малоросійських народних пісень» (1869), «Вибір улюблених малоросійських народних пісень, аранжированих для одного голосу з акомпанементом фортепіано» (1881). Його брат

Венцеслав Венцеславович (17(29). 09. 1817, м. Куклені — 07(19). 11. 1880, Полтава). Навч. у Вищій тех. школі (1839–41), Консерваторії у Празі. Від 1844 — у Полтаві, де концертував. 1848–79 викладав у Полтав. інституті шляхет. дівчат. Автор Струн. квартету на тему опери «Пророк» Дж. Мейєрбера. Разом з братом організував у Полтаві чес.-польс. хор, до репертуару якого входили також рос. і укр. пісні в обробці Алоїза Є. Його син

Ернест Алоїзович (24. 05(05. 06). 1855, Полтава — 03. 08. 1904, Берлін). Закін. фіз.-мат. ф-т С.-Петербур. університету (1876) та Моск. консерваторію (1879; кл. М. Рубінштейна, К. Кліндворта), де відтоді й викладав (до 1887). Концертував. Від 1888 мешкав у Берліні, де викладав в Консерваторіях Кліндворта–Шарвенкі (1888–97), Штерна (від 1897). Пропагував ранню творчість Г. Пфіцнера. Іноді виступав з концертами, зокрема 1895 на честь А. Рубінштейна. Також працював як муз. критик у нім. г. «Allgemeine Music-Zeitung».

Завантажити статтю