Еренфест Пауль
ЕРЕНФЕ́СТ Пауль (18. 01. 1880, Відень — 25. 09. 1933, Амстердам) — фізик. Чоловік Т. Еренфест-Афанасьєвої. Іноз. чл. АН СРСР (1924). Професор (1912). Навч. у Віден. тех. школі (1899–1901), слухав лекції у Ґеттінґені (Німеччина, 1901–02), здобув ступ. д-ра у Віден. університеті (1904). Мешкав 1907–12 у С.-Петербурзі, займаючись проблемами статист. механіки. Від 1912 — професор кафедри теор. фізики Ляйден. університету (Нідерланди). 1924 на 4-му Зʼїзді рос. фізиків у Ленінграді (нині С.-Петербург) виступив з промовою про необхідність рівнознач. розвитку теор. і практич. напрямів фізики в СРСР. 1930 відвідував Укр. фіз.-тех. інститут (Харків), сприяв створенню у ньому кріоген. лаб. (перша в СРСР) та співпрацював з її кер. Л. Шубніковим як закордон. наук. консультант; 1932 читав лекції у Інституті. 1903 при дослідж. атмосфер. електрики помітив невідоме джерело іонів у повітрі та припустив існування випромінювання, здатного безперервно іонізувати газ. 1911 спільно з дружиною здійснив логіч. аналіз статист. механіки, запропонував квазіергодичну гіпотезу. 1916 сформулював адіабатичну гіпотезу. Покінчив життя самогубством.
Додаткові відомості
- Основні праці
- The Conceptual Foundations of the Statistical Approach in Mechanics. New York, 1959 (співавтор); Collected Scientific Papers. Amsterdam, 1959; Относительность, кванты, статистика: Сб. ст. / Пер. с англ. и нем. Москва, 1972 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
