Жукович Платон Миколайович

ЖУКО́ВИЧ Платон Миколайович (Жукович Платон Николаевич; 26. 09 (08. 10). 1857, м. Пружани Гроднен. губ., нині Білорусь – 13. 12. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – російський історик Церкви. Д-р церк. історії (1901), чл.-кор. РАН (1918). Дійс. чл. НТШ (1910). Закін. Литов. духовну семінарію (Вільно, нині Вільнюс; 1877) і С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов'я (1881), де також захистив магістер. дис. 1883. Не прийняв пропозицію викладати у Київ. духов. академії. 1883 – наглядач Вілен. чол. духов. уч-ща; 1884–91 – викл. Литов. духов. семінарії; 1891–1910 – у С.-Петербур. духов. академії: від 1894 – екстраординар., від 1901 – ординар. проф. каф. рос. громадян. історії. Як представник Петроград. духов. академії на Поміс. соборі РПЦ 1917–18 обстоював ідею відновлення патріаршої форми правління РПЦ і виборів Патріарха. Від січня 1919 – співроб. відділу рукописів Петроград. публ. б-ки. Усі його праці з історії Церкви у Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій, особливо доктор. дис. «Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией до 1609 г.» (1901), та публікації документів належать до класики і понині зберігають наук. цінність завдяки великій кількості фактич. матеріалу (частина використаних Ж. архів. матеріалів втрачена), фундаменталізму наук. опрацювання й важливості автор. висновків, його прагненню до об'єктивності (можливої для того часу і цензур. умов). У праці «Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией с 1609 г. до 1632 г.» (вып. 1–6, С.-Петербург, 1903–12), високо оціненій М. Грушевським, охарактеризував боротьбу православ. українців і білорусів проти реліг. утисків з боку Катол. Церкви та польс. влади.

Пр.: Кардинал Гозий и польская церковь его времени. С.-Петербург, 1882; О реформации в Польще // Христиан. чтение. 1883. Ч. 1; Христианское исповедание католической веры, изданное от имени Петроковского синода 1551 года // Там само. 1885. Ч. 1–2; Об основании и устройстве Главной духовной семинарии при Виленском университете (1803–1832). С.-Петербург, 1887; Сенатор Новосильцев и виленский профессор Голуховский // Истор. вест. 1887. № 9; О профессорах богословского факультета Виленского университета в настоящем столетии. С.-Петербург, 1888; Попечитель Новосильцев в сетях базилианской интриги // Литов. епарх. ведомости. 1888. № 39; Русская гражданская история. С.-Петербург, 1895; Борьба против унии на современных ей литовско-польских сеймах (1595–1600). С.-Петербург, 1897; Из лекций по русской гражданской истории, читанных… в 1900–1901 гг. С.-Петербург, 1901; Запорожские гетманы Бородавка и Сагайдачный в своих последних церковных и политических делах // Христиан. чтение. 1906, янв.; Брестский собор 1591 года: по новооткрытой грамоте, содержащей деяния его // Изв. Отдел. рус. языка и словесности Император. АН. 1907. Т. 12, кн. 2; Первое вмешательство запорожских казаков в сеймовую борьбу с церковной унией // Христиан. чтение. 1907. Т. 223; О неизданных сочинениях Иосафата Кунцевича // Там само; Взгляд проф. прот. М. К. Бобринского на общий ход униатского вопроса в 19 в. // Там само. Т. 225; Протестация митрополита Иова Борецкого и других западно-русских иерархов // Статьи по славяноведению. С.-Петербург, 1909. Вып. 3; Жизнеописание митр. Иосифа Вельямина Рутского, составленное митр. Рафаилом Корсаком и сочинение Рутского об улучшении внутреннего строя униатской церкви // Христиан. чтение. 1909. Т. 231; Материалы для истории Киевского и Львовского соборов 1629 г. // Зап. С.-Петербур. духов. академии. 1911. Т. 8; Неизданное русское сказание о Жировицкой иконе Божией Матери // Изв. Отдел. рус. языка и словесности Император. АН. 1912. Т. 17, кн. 2; Россия под скипетром Романовых: Очерки из русской истории за время 1613 по 1913. С.-Петербург, 1912; Москва, 1991.

Літ.: Проводы Платона Николаевича Жуковича. Вильно, 1891 // Литов. епарх. ведомости. 1891. № 42; Голубев С. Т. Отзыв о сочинении проф. П. Н. Жуковича «Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией до 1609 г.» (СПб., 1901). С.-Петербург, 1904; Тридцатилетний юбилей проф. П. Н. Жуковича // Церк. вест. 1911, 8 сент.; Грушевський М. Останні випуски праці проф. Жуковича про реліґійні відносини ХVІІ в. // Зап. НТШ. 1913. Т. 113; Памятная книжка С.-Петербургской Духовной академии на 1915 г. Петроград, 1916; П. Н. Жукович: Некролог // Дела и дни. 1920. Кн. 1; Харлампович К. В. Платон Миколаєвич Жукович: біографічний нарис // Зап. істор.-філол. відділу УАН. 1923. Кн. 6; Дорошенко Д. Огляд української історіографії. Прага, 1923; Пальмов И. С. Записка об ученых трудах проф. П. Н. Жуковича // Изв. РАН. Сер. 6. 1919. Т. 13, № 1; История исторической науки в СССР. Дооктябрьский период: Библиография. Москва, 1965.

ДА: Рос. нац. б-ка, Відділ рукописів. Ф. 341, спр. 469, ф. 354, спр. 55, ф. 558, спр. 86, 120–121, ф. 574, оп. 2, спр. 65, ф. 874, оп. 1, спр. 33.

В. І. Ульяновський