Експеримент

ЕКСПЕРИМЕ́НТ (лат. experimentum, від experior – випробовую) – емпіричний метод пізнання явищ дійсності в умовах спеціального відтворення природних закономірностей на основі певної наукової теорії, що визначає мету, спосіб проведення та інтерпретацію результатів; науковий дослід, вивчення певного явища у точно фіксованих умовах; спроба зробити щось нове, переважно пов’язане з ризиком. Як засіб зіставлення теор. моделей з реал. фіз. процесами Е. забезпечує емпір. осмисленість величин, що задають абстракт. об’єкт теорій, та їхню пізнав. цінність. Сучасна наука використовує: 1) реал. Е., серед яких розрізняють: якісні Е. (для встановлення наявності або відсутності постульованих теоріями явищ) та вимірюв. Е. (спрямов. на встановлення кількіс. значення досліджуваних характеристик об’єкта); 2) мисленнєві Е. (для створення ідеалізов. мисленнєвої картини об’єкта, який є перехід. сходинкою від реал. до абстракт. об’єкта теорії). Ідеалізація в мисленнєвому Е. не тільки об’єкта дослідж., а й приладів та умов здійснення Е. дозволяє уникнути труднощів практ. характеру, на які наражається реал. Е. Остан. часом великого значення набуває комп’ютер. Е.

Л. В. Озадовська