ДУДКО́ Данило Андрі­йович (28. 07. 1921, с. Попелюхи, нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. — 02. 02. 2009, Київ) — матеріало­знавець, фахівець у галузі електрозварюва­н­ня. Доктор технічних наук (1965), професор (1966), академік НАНУ (1978). Сталінcька премія (1950), Ленін. премія (1963), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972, 1978), премія РМ СРСР (1986), премія ім. Є. Патона НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державні нагороди. Навч. у Хім.-технол. ін­ституті м. Рубіжне (нині Луган. обл.; 1938–41), закін. Урал. індустр. ін­ститут (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; 1943). Від­тоді працював в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): 1952–98 — завідувач від­ділу нових фіз.-хім. методів зварюва­н­ня, 1962–84 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1998 — радник дирекції. Після закінче­н­ня ВНЗу під керівництвом Є. Патона у м. Нижній Тагіл (Свердлов. обл., РФ) брав участь у виготовлен­ні звар. танків Т-34. Основний напрям наукових досліджень — технологія та метало­знавство електрозварюва­н­ня. Наукові праці присвяч. створен­ню механіз. процесів зварюва­н­ня, зокрема напів­автомат. зварюва­н­ня під флюсом, електрошлакового зварюва­н­ня товстого металу, зварюва­н­ня у вуглекислому газі, мікроплазмового зварюва­н­ня, нових способів зварюва­н­ня у космосі, дослідж. їхньої технології та металург. особливостей, створен­ню і дослідж. композиц. матеріалів для склад. умов екс­плуатації (під­вищені температури, газоабразивне зношува­н­ня, ударні навантаже­н­ня), дослідж. у галузі плазм. обробле­н­ня: зварюва­н­ня, напиле­н­ня і пере­плавле­н­ня. Дослідив фіз.-металург. процеси в шлак. ванні, енергет. властивості стиснених сильнострумових дуг, фіз. процеси у газовому роз­ряді у вакуумі, процеси осадже­н­ня матеріалів у плазмі газових роз­рядів. Створив наук.-практ. школу в галузі електрозварюва­н­ня та технології металів.