Дунін-Борковський Пьотр-Павел

ДУ́НІН-БОРКО́ВСЬКИЙ Пьотр-Павел (Dunin-Borkowski Piotr Paweł; 26. 09. 1890, Львів — 19. 05. 1949, Рим) — польський політичний діяч, публіцист. Походив з граф. роду. Закін. 4-у львів. г-зію, навч. на філос. та юрид. ф-тах Львів. і Віден. університетів (1909–14), брав активну участь у літ.-наук. житті Львова. У роки 1-ї світової війни пере­бував у своєму маєтку в м. Городок побл. Львова. 1920 вступив до Війська Польського, під час польс.-рад. війни працював військ. журналістом. Після війни уві­йшов до кола галиц. консерваторів, 1926 очолив львів. Клуб консе­рватив. держ. праці та Союз земле­власників. Під­тримав пере­ворот 1926 Ю. Пілсудського і встановле­н­ня режиму санації. 1927–28 — львів., 1928–29 — по­знан. воєвода. Прихильник поро­зумі­н­ня з українцями у Галичині, висунув консе­рвативну про­граму нормалізації укр.-польс. від­носин на засадах держ. асиміляції українців із на­да­н­ням їм широкої культурно-територ. автономії у рамках Польс. держави («Директиви про­грами польсько-українського зближе­н­ня», 1931), опублікував на цю тему низку статей у різних період. вид., пере­важно консе­рватив. табору: «Droga», «Bunt Młodych», «Polityka», «Biuletyn Polsko-Ukraiński» та ін. У 30-і рр. разом із групою польс. політиків сприяв помʼякшен­ню польс.-укр. стосунків і укладен­ню т. зв. угоди нормалізації (1935). Згодом роз­чарувався у політиці санації, зблизився з неоконсерваторами, зокрема Є. Ґедройцем, зайнявся видавничо-публіцист. діяльністю. Роз­вивав ідеї федератив. пере­будови Польщі, роз­вʼяза­н­ня нац. суперечностей, налагодже­н­ня польс.-укр. взаємин. З поч. 2-ї світової війни за допомогою українців ви­їхав із рад. Львова до нім. зони окупації; був одним з ініціаторів проведе­н­ня і учасником пере­говорів між пред­ставниками польс. пролондон. та укр. (ОУН, УГВР) під­пі­л­ля 1941–44. Після війни працював у Дослід. ін­ституті лісництва у Кракові. Від 1946 — ген. консул Польщі у Римі, спів­працював з Є. Ґедройцем і його часописом «Kultura» (Париж).

Завантажити статтю