Дубіш Іван Іванович
ДУ́БІШ Іван Іванович (23. 09. 1927, с. Лисичеве, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. — 06. 07. 2002, Київ) — живописець і графік. Заслужений художник України (1995). Член НСХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1958; викл. Г. Меліхов, В. Пузирков, К. Трохименко). Працював у галузях станк. живопису, графіки. Учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1950. Персон. — у Києві (1988, 1996). Автор портретів, пейзажів регіонів України, жанр. полотен переважно із життя Закарпаття. Для творчості характерна велика емоц. сила, втілена в ясну матеріальність пластич. форми. Твори Д. оригінальні за композицією, яскраві за колоритом, пройняті життєствердним світовідчуттям. Роботи зберігаються у Закарп., Івано-Фр., Переяслав-Хмельн., Шполян. (Черкас. обл.) краєзнав. музеях, Закарп. і Чернів. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Б. Хмельницький біля Жовтих Вод» (1953), «Молодий вівчар» (1958), «Молодіжна бригада» (1960), «Дід Олекса» (1961), «Т. Шевченко під Києвом» (1964), «Автопортрет» (1966), «Погожий день у Карпатах» (1968), «Верховинка» (1973), «Надвечір», «Весняна зелень», «Зимовий день над по- лониною» (усі — 1979), «Лавра. Дзвіниця Ближніх печер», «Блакитний день. Весна», «Канівські далі» (усі — 1980), «Екскурсовод», «Обухівщина» (обидва — 1981), «Весна», «Осінь» (обидва — 1982), «Над Дніпром» (1984), «Гори- зонти Київщини» (1987), «Рідні простори» (1994), «Осінній мотив» (1996), «Зимові Карпати» (2001).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
