ДАВИДЕ́НКОВ Сергій Микола­йович (25. 08. 1880, Риґа — 02. 07. 1961, Ленін­град, нині С.-Петербург) — лікар-невропатолог, генетик. Доктор медицини (1911), професор (1916), академік АМН СРСР (1945). Заслужений діяч науки РРФСР (1934). Навч. у Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі (1898–99), С.-Петербур. (1899–1900), Юрʼєв. (нині м. Тарту, Естонія, 1901–02) університетах, закін. Моск. університет (1904). Від­тоді працював лікарем у Моск. і Харків. губ. Від 1912 — приват-доцент кафедри нерв. і душев. хвороб Харків. університету та водночас — зав. однойм. каф. Харків. жін. мед. ін­ституту; від 1920 — завідувач кафедри нерв. хвороб, декан мед. факультету та від 1921 — ректор Бакин. університету; 1925–32 — зав. нейрогенет. від­діл. Ін­ституту профес. захворювань (Москва); одночасно викладав на курсах удосконале­н­ня лікарів Моск. міського від­ділу охорони здоровʼя; 1932–61 — завідувач кафедри нерв. хвороб Ленінгр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; водночас 1933–36 — зав. клініки неврозів Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини. У 1930–40-х рр. за­знавав утисків з боку влади, був звинувач. в «ідеалізмі», ре­прес. і увʼязн. Під час 2-ї світової війни працював військ. лікарем. Ви­вчав пита­н­ня теор. і практич. неврології, спадк. хвороби та травматичні по­шкодже­н­ня нерв. системи. Вперше описав син­дром горметонії, різні типи пере­бігу епідеміч. енцефаліту. Пояснив клін. значущість типів нерв. системи та спів­від­ношень функціон. активності першої та другої сигнал. систем для ро­зумі­н­ня патофізіол. механізмів низки її орган. захворювань. Засн. клін. нейрогенетики, зокрема вперше в СРСР організував мед.-генет. консультації у Ленін­граді (1934) та Москві (1935).