Дерменджи Еюп Ереджепович

Визначення і загальна характеристика

ДЕРМЕНДЖИ́ Еюп Ереджепович (14. 02. 1907, с. Кекенеїз Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Оползневе Ялтин. міськради АР Крим — 11. 09. 1945, м. Гурʼєв, нині Атерау, Казах­стан) — кримськотатарський письмен­ник. Член СП СРСР (1934). Закін. Крим. пед. ін­ститут (Сімферополь). Учителював, брав участь у створен­ні під­ручників і посібників для кримськотатар. шкіл: «Ана тили дерслиги» («Під­ручник з рідної мови»), «Догъру язув» («Правопис»; обидва — 1938), «Грам­матика ве догъру язув» («Граматика і правопис», 1940). Дебютував як поет 1928. Писав про батьківщину, свій народ, місце людини в житті. Автор зб. поезій «Алев орьгюси» («Узор полумʼя», 1934). Писав твори про дітей і для дітей: казки «Къартбаба ве онынъ Арслан копеги» («Дідусь і його пес Арслан», 1931), «Айнеджи тилькининъ олюми» («Смерть хитрої лисички», 1939; окрема книга кримськотатар., рос. й укр. мовами — 1995), вірш «Асанчыкъ» («Асанчик», 1937; усі — Сімферополь). 1944 мобілізов. до труд. армії, працював на буд-ві заводу в Гурʼєві. Нестерпні умови та пере­слідува­н­ня при­звели Д. до самогубства.

Літ.: Ялыбойлу. Шаир ве педагог Эюп Дерменджи (Поет і педагог Еюп Дерменджи) // Ленин байрагъы (Ленінський стяг). 1969, 31 Ммайыс; Бекиров Дж. Шаирнинъ талийи (Доля поета) // Йылдыз (Зірка). 1997. № 3; Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблио­графический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999; Къуртнезир.

Дж. Б. Бекіров, Ш. Е. Юнусов

Завантажити статтю