Григор’єв Володимир Сергійович

ГРИГО́РʼЄВ Володимир Сергі­йович (01 (14). 10. 1910, Луганськ — 28. 03. 1986, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1966), професор (1967). Державна премія СРСР (1943). Закін. Харків. інж.-буд. ін­ститут (1936). Працював на буд-ві. 1939–52 — у Центр. н.-д. лаб. буд. тресту (від 1943 — Пд. НДІ Мінважмашбуду СРСР, Харків): від 1943 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1948 — директор; 1952–56 — міністр промисловості буд. матеріалів УРСР; 1956–73 — директор НДІ буд. матеріалів та виробів (Київ); 1973– 86 — у Київ. ін­ституті будівництва і архітектури (нині університет). Депутат ВР УРСР (1955–60). Роз­робив теор. основи процесів під­готовки шлакової сировини, охолодже­н­ня вогнянорідкого роз­плаву, регулюва­н­ня пористої структури напів­фабрикату; принципово новий технол. процес пере­робле­н­ня вогнянорідких шлаків на високо­якісні пористі заповнювачі легких бетонів — гідроекран­ний спосіб; ви­значив засоби під­вище­н­ня якості вʼяжучого на основі домен­них шлаків.

Завантажити статтю