Волинський шовковий комбінат

«ВОЛИ́НСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНА́Т» — під­приємство текс­тильної промисловості. Під­порядкований Міністерству промислової політики України. Заснований 1977 як Луцька меланжева прядильно-ткацька і оздоблювальна фабрика, від 1981 — Луцький шовковий комбінат імені 60-річчя Радянської України, від 1988 — Луцьке виробничо-торговельне шовкове обʼ­єд­на­н­ня, від 1992 — державне під­приємство «Волтекс», від 1994 — ВАТ «Луцький шовковий комбінат “Волтекс”», від 2002 — ЗАТ із сучасною на­звою. У структурі під­приємства — 3 основні виробництва (прядильне, ткацьке, оздоблювальне), окрім того функціонують допоміжні служби, художній від­діл (здійснює щомісяця понад 20 роз­робок нових костюмних і декоративних тканин), екс­периментальна дільниця (виготовляє дрібні партії тканин за індивідуальним замовле­н­ням споживачів). Комбінат виробляє різноманітні види тканин: із вмістом льону (зокрема вишиті костюмні), поліефірно-віскозні, декоративні, фільтрувальні, для вишива­н­ня, гумотехнічних виробів, основ під штучні шкіри, спец­одягу тощо. 1981–89 комбінат досяг найвищих обсягів виробництва — 50–55 млн погон­них метрів на рік, і був кращим серед під­приємств галузі. Від 1990 у звʼязку з економічними про­блемами в Україні вони почали по­ступово знижуватись і 1997 становили 1 млн погон­них метрів на рік. Від 2003 почалося від­родже­н­ня під­приємства, зокрема обсяги виробництва зросли до 1,4 млн погон­них метрів тканин на суму 10 877,6 тис. гривень, а 2004 — до 2,3 млн погон­них метрів тканин на суму 19 134 тис. гривень. Виробнича потужність під­приємства — 12 млн погон­них метрів тканин на рік. Близько 60 % продукції екс­портує до країн СНД, Європи та США. Колекція тканин комбінату 2002– 04 отримала 14 нагород на між­народних ви­ставках і фестивалях. Під­приємство спів­працює з ві­домими українськими дизайнерами, Будинком моделей В. Зайцева, асоціацією «Укрмода» (Харків), Донецьким ін­ститутом конструюва­н­ня і моделюва­н­ня одягу тощо. Кількість працівників — близько 1 тис. осіб. Серед керівників під­приємства — Ф. Левицький (1974– 79), В. Удовиченко (1981–89), О. Кропива (від 2002).