Гаєнко Петро Михайлович

ГАЄ́НКО Петро Михайлович (псевд. і крипт.: П. Гай, П. Городецький, П. Михайлович, Кооператор, П., П. Г., П-ч та ін.; 20. 12. 1878 (01. 01. 1879) – ?) – поет. Закін. учител. інститут (1906). Співред. київ. г. «Відродження» (1918). Дебютував низкою віршів 1907 у ж. «Рідний край»; друкувався у «Літературно-науковому віснику», «Молодій Україні», альманахах «Терновий вінок», «Українська муза», г. «Рада». Поезії Г. відзначаються багатством мотивів (любовна і пейзажна лірика, протест проти нац. гніту, віра в перемогу над соц. злом), довершеністю форми. Писав оповідання («Петрусь», «З заробітків», «Вернувся»), п’єси («В свято», 1909), віршов. фейлетони (зб. «На громадські теми», К., 1912).

Літ.: Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002.

Ю. В. П’ядик

Рекомендована література

1. Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002.Google Scholar

Читати у файлі PDF