ГА́М­МА-АСТРОНО́МІЯ (γ-астрономія) — роз­діл астрономії, що ви­вчає обʼєкти Всесвіту на інтервалі частот електромагнітного ви­промінюва­н­ня 1019 — 1027 Гц (від­повід­ає енергії квантів 106–1012 еВ). Гамма-ви­промінюва­н­ня виникає при взаємодії заряджених частинок високих енергій між собою або з магніт. полем і повністю по­глинається при входжен­ні в атмо­сферу Землі. Дослідж. потоку гамма-квантів від обʼєкта дає інформацію про фіз. процеси, які призводять до виникне­н­ня частинок високих енергій. Методи реєстрації гамма-квантів залежать від діапазону їх енергії. Прилади, встановлені на штуч. супутниках Землі, реєструють наднизькочастотні кванти та кванти з частотами 1021–1023 Гц, наземна апаратура — кванти з частотою понад 1026 Гц. Так, за допомогою гамма-теле­скопа Крим. астрофіз. обсерваторії було від­крито кілька позагалактич. джерел гамма-квантів і під­тверджено наявність потоку від залишку спалаху наднової зорі у Крабоподібній туман­ності.