Краснов Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
КРАСНО́В Володимир Миколайович (18. 02. 1950, Чернівці) — живописець і реставратор. Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (2003), премія ім. Стефана Великого (Румунія, 2007). Член НСХУ (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1984; викл. О. В’яткін, А. Константинопольський, С. Солодовник). Відтоді працював у Харкові художникомандиреставратором філії н.-д. реставрац. майстерень; 1987–90 — реставратором станк. олій. і темпер. живопису ХМ; 1990–98 — завідувач кафедри мистецтва, викл. худож.-пром. інституту; від 2003 — зав. наук. реставрац. відділу Чернів. ХМ. Реставрував значну кількість живопис. творів для музеїв Чернівців, Харкова, Полтави, Чугуєва (Харків. обл.), Тамбова (РФ). Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1984. Персон. — у Слов’янську (Донец. обл., 1989), Чугуєві (1994), Чернівцях (1995, 1999, 2003, 2007, 2010), Сучаві (Румунія, 2007), Києві (2009). Живописні образи митця позначені лірич. інтонаціями у пейзажі та емоц. відтворенням характерів у портретах. Особливу увагу приділяє зображенню істор. пам’яток Чернівців. Окремі полотна зберігаються у Чернів. ХМ, Чугуїв. худож.-мемор. музеї ім. І. Рєпіна, Святогір. істор.-культур. заповіднику (Донец. обл), Слов’ян. краєзнав. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Л. Лукашина» (1987), «Стоянка первісних людей Слов’яногір’я в Міневському яру» (1990), «Жінка і троянди», «Ранок над Черемошем», «Дівчина з трояндами» (усі — 1999), «Музей-садиба Ю. Федьковича в Путилі», «На узліссі» (обидва — 2000), «Кохана Ольга» (2001), «Письменниця В. Китайгородська» (2007), «Музикант В. Марущак», «Символи віри» (обидва — 2008), «Осінь у Карпатах», «Парк резиденції», «Пам’ятник Й. Главці» (усі — 2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
