В’яткін Олександр Васильович
ВʼЯ́ТКІН Олександр Васильович (31. 02. 1922, м. Сарапул, нині Респ. Удмуртія, РФ — 21. 04. 2012, Харків) — живописець, графік і педагог. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1952; викл. С. Бесєдін, О. Кокель, П. Котов). Працює у Харків. худож. інституті (нині академія дизайну і мистецтв): доцент (від 1961), професор кафедри малюнка (від 1977), одночасно — проректор з навч. та наук. роботи (1958–63). Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. (Японія, Велика Британія, Франція, Іспанія) худож. виставок від 1952. Персон. — у Харкові (1964– 66, 1972, 1986, 1998, 2003), Сарапулі, Іжевську (обидві — РФ, 1972), Новій Каховці (Херсон. обл., 1972, 1986), Краснограді (Харків. обл.), Херсоні (обидві — 1986). Основні галузі — станк. живопис і графіка, жанри — пейзаж і портрет. Роботи зберігаються в НХМ, Харків. та Херсон. ХМ, Музеї історії авіації і космонавтики (Москва), Музеї малюнка, Музеї авіації (обидва — США). Серед учнів — М. Бут, В. Сидоренко, В. Толочко, В. Шаламов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — серії «Харків» (1955– 65), «По Кубі» (1963); цикл «Містами Європи» (1959–68); живопис — «О. Можайський біля першого літака» (1952), «Т. Шевченко на засланні» (1953), «На бойове завдання» (1954), «Соловецький монастир», «Біла ніч. Лєна», «Ленські стовпи» (усі — 1964), «Натюрморт з українською керамікою» (1967), «Солдати 41-го» (1980), «Мрія про небо» (1985), «Художник М. Шапошников» (1970), «Мигдаль квітне» (1971), «Прочитана книга» (1972), «Гурзуф. Каміння» (1975), «Весна йде», «БАМ. Дорога в майбутнє» (обидва — 1980), «Осінні перегони» (1981), «Кама. Рідні місця» (1982), «Атака відбита!» (1983), «Тост за Перемогу» (1984), «Сучасна авіація», «Пілоти війни» (обидва — 1986), «Піони», «Натюрморт. Урожай» (обидва — 1999), «Урожай» (1999, 2001), «Букет» (2000), «Дари літа» (2002), «Блакитний день» (2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 