Генофонд

ГЕНОФО́НД (від ген і фонд) — сукупність усіх генів певного виду рослин, тварин тощо. У межах генофонду гени характеризуються певним якісним складом і частотою різних алельних варіантів. Термін за­пропонував 1928 року О. Серебровський, чиї праці започаткували інвентаризацію та системний аналіз генофонду птиці. Поня­т­тя «генофонд» за­стосовують для об­ґрунтува­н­ня стану флори і фауни, генетичного здоровʼя сучасної людини, майбутнього на­ступних поколінь перед за­грозою екологічного добробуту. Протягом остан­ніх 20 років в Україні спо­стерігається демо­графічна криза, що характеризується від­ʼємним приростом населе­н­ня (кількість померлих пере­вищує кількість народжених). Якщо 1991 року цей показник становив 30 тис., то 1996 року він зріс до 300 тис., і лише з 2002 року почалася певна його нормалізація. Водночас зріс рівень поширеності спадкових патологій і вроджених вад роз­витку (1980 — 16, на­прикінці 20 ст. — 30–32 випадки на 1 тис. населе­н­ня). Нині під за­грозою зникне­н­ня пере­бувають близько 20 тис. видів рослин, 600 видів птахів, 120 видів ссавців, багато видів риб, плазунів, земноводних, молюсків, комах тощо. Щорічно без­поворотно зникають понад 300 видів тварин, з них 2–3 види — птахи і ссавці, що зумовило необхідність вжити заходів зі збереже­н­ня генофонду. 

В Україні це пита­н­ня є одним із обовʼязків держави, про що за­значено у ст. 16 Кон­ституції. Від 1992 року функціонує про­грама, спрямована на захист генофонду населе­н­ня України, що перед­бачає:

• оцінку генетичного вантажу в різних її регіонах залежно від за­брудне­н­ня довкі­л­ля; 
• ви­значе­н­ня ролі мутагенів у повітрі, воді, ґрунті та харчових продуктах у виникнен­ні спадкових патологій і вроджених вад роз­витку; 
• опрацюва­н­ня та впровадже­н­ня лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на ранню (пренатальну) діагностику генетично зумовлених патологій; 
• корекцію вроджених вад роз­витку; 
• за­стосува­н­ня антимутаген­них препаратів та впровадже­н­ня комплексу заходів преконцепційної профілактики. 

Такий під­хід перед­бачає пре- та пост­натальний скринінг найпоширеніших спадкових захворювань, їхню молекулярно-генетичну діагностику, ефективне медико-генетичне консультува­н­ня родин за наявності такої патології. Фахівці опрацьовують схеми профілактичного за­стосува­н­ня антимутагенів природного походже­н­ня.