Геократичні періоди

ГЕОКРАТИ́ЧНІ ПЕРІ́ОДИ — періоди в історії Землі, коли площа суходолу на одному або кількох континентах була більша, ніж площа, зайнята морями. Г. п. характеризуються великою контрастністю клімату, ландшафт. зон, типом осадкона­громадже­н­ня (пере­важають еолові, льодовик., алювіал., лагун­ні, вугленосні від­клади). З часом Г. п. змінюються таласократичними періодами (панува­н­ня морських умов). Чергува­н­ня геократичних і таласократичних періодів об­умовлено тектон. рухами земної кори. На європ. континенті у після­протерозой. час Г. п. існували в пізньосилурійській, ран­ньодевон., пізньокамʼяновугіл., ран­ньо- і пізньоперм., ран­ньо- і середньотріас. та пліоцен. епохах і в антропоген. періоді.

Завантажити статтю