ВУЛ Бенціон Мойсе­йович (09(22). 05. 1903, м. Біла Церква, нині Київ. обл. — 09. 04. 1985, Москва) — фізик. Академік АН СРСР (1972). Сталін. (1946) та Ленін. (1964) премії. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1928). Від 1932 працював у Фіз. ін­ституті АН СРСР (Москва): від 1933 — засн. і кер. лаб. фізики ді­електриків. Досліджував електр. міцність ді­електриків, від­крив нову форму пробою (послідовного) ді­електрика; ви­вчав електр. роз­ряди у газах в однорід. та неоднорід. полях при різних тисках; тверді ді­електрики з високою ді­електр. проникністю; явища у ді­електриках при сильному гамма-опромінен­ні. Встановив осн. закономірності зміни електро­провід­ності ді­електриків під дією гамма-ви­проміне­н­ня. Від­кри­т­тя та дослідж. В. сегнето­електр. якостей титанату барію заклали основу створе­н­ня нового класу ді­електриків — сегнето­електриків з великим пʼєзомодулем. У результаті дослідж. фізики напів­провід­ників уперше в СРСР вирощено монокри­стали германію та досліджено нерівноважні електрон­ні процеси у ньому. Під керівництвом В. у СРСР роз­почато роз­робку перших напів­провід­ник. діодів, транзисторів і соняч. елементів. Подальші дослідж. у галузі фото­електр. явищ у германії та кремнії при­звели до створе­н­ня кремнієвих фото­елементів рад. соняч. батарей. Створив дифузний транзистор і за­пропонував p–n-пере­ходи у напів­провід­никах використовувати як нелінійні конденсатори. З участю В. створ. перші в СРСР напів­провід­ник. квантові генератори.