Городища — Енциклопедія Сучасної України

Городища

ГОРОДИ́ЩА – залишки давніх укріплених пунктів, які були оточені земляними валами з ровами і розташовувались, як правило, у важкодоступних місцях. Переважна більшість Г. на тер. України належить до періоду Київ. Русі й козаччини, однак відомі Г. часів енеоліту (трипіл. культура), ранньозаліз. віку, 2-ї пол. 1-го тис. н. е. Вони є залишками родоплемін. та общин. поселень, фортець, феодал. замків, міст, сховищ тощо. Розміри – від 0,1 до кількох сотень га. Під час розкопок Г. археологи знаходять різноманітні речі, які є основою для визначення хронології, характеристики вироб. діяльності, військ. справи та побуту населення, вивчення історії сусп. розвитку.

М. П. Кучера

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
М. П. Кучера . Городища // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=31427 (дата звернення: 16.10.2021)