Грушецький Неван-Нікандер — Енциклопедія Сучасної України

Грушецький Неван-Нікандер

ГРУШЕ́ЦЬКИЙ Неван-Нікандер (20. 10. 1930, Прага) – громадський діяч, письменник. Син І. Грушецького. 1945 виїхав до Німеччини, 1948 – до Австралії. Закін. екон.-комерц. ф-т Мельбурн. ун-ту (1956). Працював економістом у газ. корпорації шт. Вікторія. Викладав в укр. суботній школі у м. Нобл-Парк (1967– 90), був фінанс. референтом Укр. центр. шкільної ради (від 1975). Голова Ком-ту укр. радіомовлення, укладач програм і диктор (1975–88). Один із організаторів Пласту в Мельбурні, голова Пласт. станиці (1954). Чл. управ Укр. громади Вікторії (1960–61, 1964–65) і Союзу укр. орг-цій Австралії (1968–71). Від 1986 – секр. Допомог. фонду українознав. студій. Автор віршів і гуморесок, деякі опубл. у альманасі «Новий обрій» та зб. «З-під евкаліптів» (Мельборн, 1976). Твори Г. багаті на гру слів, підкреслюють гротескне й абсурдне в емігрант. побуті.

Л. І. Саєнко

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
Л. І. Саєнко . Грушецький Неван-Нікандер // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32127 (дата звернення: 18.06.2021)