Велика Вись — Енциклопедія Сучасної України

Велика Вись

ВЕЛИ́КА ВИСЬ – річка у Маловисківському і Новомиргородському районах Кіровоградської області та на її межі з Черкаською областю (у нижній течії), ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок побл. с. Оникієве Маловисків. р-ну у мальовничій балці з декількох джерел та невеличкого болота з абсолют. відміткою 200 м. Довж. 152 км, пл. бас. 2811 км2. Шир. долини до 3 км, глиб. до 65 м. Схили переважно похилі, на незначній відстані спостерігаються урвисті береги. У верхів’ї, особливо в серед. течії, заплава широка, подекуди до 2–3 км, заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки до 20 м. Похил річки 0,3 м/км. Осн. притока – Вільшанка (ліва). Живлення снігове і дощове. Замерзає наприкінці грудня, скресає на початку березня. Стік В. зарегульов. ставками. Воду використовують для тех. і с.-г. потреб. На В. В. – м. Новомиргород.

А. І. Кривульченко

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
А. І. Кривульченко . Велика Вись // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32682 (дата звернення: 16.05.2021)