Коняшкін Максим Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Коняшкін Максим Михайлович

КОНЯ́ШКІН Максим Михайлович (18. 11. 1924, с. Нові Висілки, нині Мордовія, РФ – 27. 03. 2000, Запоріжжя) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від травня 1942, на фронті від лютого 1943. Відзначився у лютому 1944 під час визволення залізн. ст. Звенигородка, с. Скаливатка Ватутін. міськ­ради, с. Юрківка (усі – Зве­­нигород. р-ну Київ., нині Черкас. обл.). Працював майстром Воркутин. відділ. Пн. залізниці (нині Респ. Комі, РФ), згодом – на комбінаті залізобетон. виро­бів у Запоріжжі. У селах Юрківка і Мордовський Пимбур К. вста­новлено мемор. дошки, у Запоріжжі – погруддя на Алеї Слави.

А. І. Голдобін

Статтю оновлено: 2014

Покликання на статтю
А. І. Голдобін . Коняшкін Максим Михайлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=3297 (дата звернення: 23.10.2021)