Ванчура Владислав — Енциклопедія Сучасної України

Ванчура Владислав

ВА́НЧУРА Владислав (Vančura Vladislav; 23. 06. 1891, с. Гай побл. м. Опава Пн.-Морав. обл., нині Чехія – 01. 06. 1942, Прага) – чеський письменник, кінорежисер. Закін. Праз. ун-т (1921). Учасник антифашист. боротьби. Розстріл. гітлерівцями. У романі «Pekař Jan Marhoul» (1924) відтворив трагічну долю трудівника в умовах експлуататор. сусп-ва. Протест проти імперіаліст. війни та мілітаризму звучить у сатир. романі «Pole orná i válečná» (1925). У романах «Tři řeky» (1936), «Rodina Horvatová» (1938) відображено соц.-політ. конфлікти епохи, порушено проблеми істор. розвитку чес. народу. Морал.-етичні теми розкриває в романах «Markéta Lazarová» (1931), «Utěk do Budina» (1932), зб. оповідань «Luk královny Dorotky» (1932) та ін. Під час нім. окупації Чехо-Словаччини працював над епопеєю «Obrazy z dějin národa Českého» (1939–40, незакінч.). Усі зазнач. твори В. вийшли у Празі. Укр. проблематиці присвяч. роман «Posledný soud» (Praha, 1929; укр. перекл. О. Логвиненко – «Останній суд», опубл. у кн. «Вітер з полонини», Уж., 1986) – про еміграцію закарп. українців у пошуках заробітку. В. зняв фільм про долю родини закарп. лісоруба «Marijka nevěrnice» (1934, співавт.).

Літ.: Малевич О. Владислав Ванчура. Ленинград, 1973; Шевчук В. І. Чеський сатиричний роман 20 ст. К., 1978.

В. А. Моторний

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
В. А. Моторний . Ванчура Владислав // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=33105 (дата звернення: 26.10.2021)