Варваризми

ВАРВАРИ́ЗМИ (грец. βαρβαρισμός — чужоземець) — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загально­вживаними, не від­повід­ають нормам даної мови, зберігаючи своє національно-конотативне забарвле­н­ня. Залежно від того, якого походже­н­ня слово (зворот), роз­різняють латинізми (з лат.), гал­ліцизми (з франц.), германізми (з нім.), грецизми (з грец.), полонізми (з польс.), росіянізми (з рос.) та ін. В. уживають пере­важно в описах життя й побуту ін. народів для від­творе­н­ня місц. колориту, назв чужих реалій, звичаїв, специф. понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, уїк-енд, салам, харакірі), а також пере­даючи мовле­н­ня персонажа-іноземця. Часто є засобом створе­н­ня коміч. ефекту, висміюва­н­ня зло­вживань іншомов. словами (див. Макаронічна мова). Іноді В. називають лише ті слова, що трапляються у писем. мовлен­ні в чужомов. графіч. пере­дачі (veto, dixi, homo sapiens, idée fixe, John Bull, niech żyje). Ві­домі В. як заголовки літ. творів («Boa constrictor» І.Франка, «Contra spem spero» Лесі Українки, «Persona grata» М. Коцюбинського, «Valse melancoligue» О. Кобилянської) і як вкрапле­н­ня у їхні текс­ти. Деякі В. по­ступово входять в актив. слововжиток і пере­стають спри­йматися як В.

Завантажити статтю