Венюков Павло Миколайович
ВЕНЮКО́В Павло Миколайович (02 (14). 06. 1856, С.-Петербург — 06 (19). 01. 1916, там само) — геолог, палеонтолог. Доктор мінералогії та геології (1886). Закін. природознавче відділ. фіз.-мат. факультету Петербур. університету зі ступенем канд. (1879), де відтоді до 1888 й працював консерватором геол. кабінету, від 1884 — приват-доцент; 1889–1904 — ординар. професор кафедри мінералогії та геології Університету св. Володимира у Києві. Член Імператор. мінералог. товариства, Рос. антропол. товариства, Київ. та Петербур. товариства природознавців. Наукові праці присвяч. вивченню фауни і стратиграфії девона різних регіонів Росії, стратиграф. і палеонтолог. характеристиці силурій. відкладень Поділля. Здійснив стратиграф. розчленовування девона Пн.-Зх. і Центр. Росії та співставив ці відкладення з розрізами Зх. Європи. Досліджував Кузнец. вугіл. басейн, визначив його геол. вік. Працював у галузі петрографії. Брав участь у геол. експедиціях на Кавказі (1890), в Мугоджар. горах (1889).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Отложения девонской системы в Мугоджарских горах // Вест. естествознания. 1890. Т. 1; О силурийских отложениях Подольской губернии // Там само. 1891. Т. 2.
Рекомендована література
- 100 лет со дня рождения и 40 лет со дня смерти П. Н. Венюкова // Изв. АН СССР. Сер. Геол. 1956. № 4;
- Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. XVIII — начало XX вв. // Биол. и мед.-биол. науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
