Венюков Павло Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ВЕНЮКО́В Павло Микола­йович (02 (14). 06. 1856, С.-Петербург — 06 (19). 01. 1916, там само) — геолог, палеонтолог. Доктор мінералогії та геології (1886). Закін. природо­знавче від­діл. фіз.-мат. факультету Петербур. університету зі ступенем канд. (1879), де від­тоді до 1888 й працював консерватором геол. кабінету, від 1884 — приват-доцент; 1889–1904 — ординар. професор кафедри мінералогії та геології Університету св. Володимира у Києві. Член Імператор. мінералог. товариства, Рос. антропол. товариства, Київ. та Петербур. товариства природо­знавців. Наукові праці присвяч. ви­вчен­ню фауни і страти­графії девона різних регіонів Росії, страти­граф. і палеонтолог. характеристиці силурій. від­кладень Поді­л­ля. Здійснив страти­граф. роз­членовува­н­ня девона Пн.-Зх. і Центр. Росії та спів­ставив ці від­кладе­н­ня з роз­різами Зх. Європи. Досліджував Кузнец. вугіл. басейн, ви­значив його геол. вік. Працював у галузі петро­графії. Брав участь у геол. екс­педиціях на Кавказі (1890), в Мугоджар. горах (1889).

Пр.: Отложения девонской системы в Мугоджарских горах // Вест. естество­знания. 1890. Т. 1; О силурийских отложениях Подольской губернии // Там само. 1891. Т. 2.

Літ.: 100 лет со дня рождения и 40 лет со дня смерти П. Н. Венюкова // Изв. АН СССР. Сер. Геол. 1956. № 4; Волков В. А., Куликова М. В. Рос­сийская профес­сура. XVIII — начало XX вв. // Биол. и мед.-биол. науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.

І. В. Пасько

Завантажити статтю