Візичканич Гафія Петрівна — Енциклопедія Сучасної України

Візичканич Гафія Петрівна

ВІЗИЧКА́НИЧ Гафія Петрівна (22. 01. 1912, с. Ганичі, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. – 26. 04. 1993, там само) – майстриня художнього ткацтва. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1967). Чл. СХУ (1961). Працювала ткалею (1928–52), майстром (від 1952) килимар. цеху в с. Ганичі. Авторка темат. килимів, ескізів, ліжників, доріжок із геом. орнаментами, який поєднується зі стилізов. рослинним. Персон. виставки – в Ужгороді (1978, 1982). Роботи зберігаються у МУНДМ, МЕХП. Серед робіт – килими – «Дзвіночок» (1966), «Лісова пісня» (1970), «Бджілка» (1978); доріжки – «Смерічка», «Фіалка» (обидві – 1967).

Літ.: Запаско Я. Українське народне килимарство. К., 1973; Уральський Л. А килими, як пісня у горах наших // Барви гірського краю. Уж., 1994.

Т. О. Романова

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
Т. О. Романова . Візичканич Гафія Петрівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=34440 (дата звернення: 21.10.2021)