Вільнер Володимир Бертольдович — Енциклопедія Сучасної України

Вільнер Володимир Бертольдович

ВІ́ЛЬНЕР Володимир Бертольдович (09(21). 03. 1885, м. Гродно, нині Білорусь – 09. 08. 1952, Київ) – режисер, педагог. Нар. арт. УРСР (1940), засл. арт. РРФСР (1935). Закін. приватні драм. курси (1910), С.-Петербур. ун-т (1912). Працював у Новому драм. театрі (С.-Петербург, 1911–12), у театрах Москви (1924–26, 1931–34), Ростова-на-Дону (1934–36), Ленінграда (нині С.-Петербург, 1937– 38), Куйбишева (нині Самара, 1942–44), Моск. дирекції фронтових (згодом гастрол.) театрів (1944–47); в Україні – у трупі М. Синельникова (Харків, 1918– 20), Харків. ТЮГу (1922–24), Одес. держдрамі (1926–28), Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1938–41). Очолював Київ. рос. драм. театр (1928–31) та Київ. театр муз. комедії (1947– 50). Викладав від 1927 (від 1947 – проф. Київ. ін-ту театр. мист-ва). На Одес. кіностудії ВУФКУ зняв фільми «Беня Крик» (1926), «Цемент» (1927), «Очі, які бачили» (1928).

Вистави: «Яблуневий полон» І. Дніпровського (1928), «Перша Кінна» В. Вишневського (1930), «Ревізор» М. Гоголя (1938), «Остання жертва» О. Островського (1939), «Багато галасу з нічого» В. Шекспіра (1940), «Вільний вітер» І. Дунаєвського (1947).

Р. Я. Пилипчук

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
Р. Я. Пилипчук . Вільнер Володимир Бертольдович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34572 (дата звернення: 26.07.2021)