Власюк Петро Антипович

ВЛАСЮ́К Петро Антипович (03(16). 02. 1905, с. Чемериське Звенигород. пов. Київ. губ., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 18. 03. 1980, Київ) — вчений-агрохімік, фізіолог рослин. Доктор сільськогосподарських наук (1946), професор (1931), академік АН УРСР (1948) та ВАСГНІЛ (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1956). Державні нагороди СРСР. Закін. Уман. (1926) і Ленінгр. (нині С.-Петербург, 1930) с.-г. ін­ститути. Від 1926 працював в Уман. с.-г. ін­ституті: завідувач кафедри агрохімії і ґрунто­знавства (1931–41, 1945–47), водночас — директор Уман. с.-г. дослід. станції (1928–31), зав. лаб. агрохімії та сектору хімізації ВНДІ цукр. промисловості (Київ, 1931–41, 1945– 47). У 1944–46 — за­ступник директора Ін­ституту ботаніки АН УРСР (Київ). Один із організаторів, заст. дир. та завідувач від­ділу фізіології живле­н­ня рослин (від 1946), дир. (1952–73) та завідувач від­ділу біо­хімії мікро­елементів (1955–80) Ін­ституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (Київ, нині Ін­ститут фізіології рослин і генетики НАНУ). Водночас 1947–56 — завідувач кафедри ґрунто­знавства Київ. університету, від 1956 — завідувач кафедри агрохімії Укр. с.-г. академії. 1948– 56 — голова Від­діл. с.-г. наук АН УРСР, 1956– 62 — президент Укр. академії с.-г. наук. Депутат 5-го склика­н­ня ВР УРСР (1959–63). Осн. наук. дослідж. у галузі агрохімії, фізіології рослин і ґрунто­знавства. Засн. наук. школи з фізіол. ролі мікро­елементів. Роз­робив систему живле­н­ня й удобре­н­ня найважливіших с.-г. культур. Опрацював теор. основи викори­ста­н­ня мікро­елементів для під­вище­н­ня врожайності різних с.-г. культур, об­ґрунтував теорію і практику за­стосува­н­ня мічених атомів, роз­робив захисні системи проти ураже­н­ня рослин радіацією та радіац. методи одержа­н­ня мутантів — нових форм рослин. Організував виробництво фосфор. добрив з мікро­елементами (марганізов. суперфосфат та ін.).

Завантажити статтю