БІОСИ́НТЕЗ (від біо... і синтез) — процес утворе­н­ня складних органічних речовин у живих організмах із простіших сполук, які потрапляють до них ззовні чи утворюються в них самих, під впливом дії біо­каталізаторів — ферментів. Б. — це послідовні хім. реакції, здійснювані з по­глина­н­ням енергії. Без­посереднім джерелом енергії для Б. є багаті на енергію макроергічні сполуки, а початковим для всіх організмів, окрім бактерій, є енергія соняч. ви­промінюва­н­ня, яку акумулюють зелені рослини й ціанобактерії в процесі фотосинтезу (див. Асиміляція біо­логічна, Біоенергетика, Хемосинтез). Б. — складова частина обміну речовин живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), тісно повʼязана з одночас. процесами роз­кла­да­н­ня речовин на простіші. Характер Б. у клітині ви­значається спадковою інформацією генет. апарату й контролюється його регулятор. механізмами, які забезпечують не лише якісний, а й кількіс. склад синтезов. продуктів. Б. багатьох складних сполук удалося здійснити поза організмом у штуч. лаборатор. умовах. Б., який від­бувається за участі мікроорганізмів, широко за­стосовують як спосіб пром. одержа­н­ня біо­логічно важливих речовин: вітамінів, деяких гормонів, алкалоїдів, амінокислот, антибіо­тиків, ферментів, препаратів кормового і харч. білка тощо.