Бойко Марія Володимирівна — Енциклопедія Сучасної України

Бойко Марія Володимирівна

БО́ЙКО Марія Володимирівна (26. 12. 1976, Полтава) – поетеса-піснярка, журналістка. Засл. діяч мист-в України (2010). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2019). Премії ім. Панаса Мирного (2010), ім. С. Ковпака (2016). Закін. Харків. фінанс.-екон. ін-т (1996), Полтав. пед. ун-т (2003). Працювала заст. гол. бухгалтера (1993– 95), гол. спеціалістом (1995– 97) обл. Ради Укр. фонду «Реабілітація інвалідів»; від 1997 – журналістка телерадіокомпанії «ЮТА»; від 2001 – ред. телебачення ТОВ «Студія "Місто"». Перший друк. твір – текст до пісні «Моя Україна» (г. «Зоря Полтавщини», 1994). Поезія Б. емоційна, пройнята глибокими почуттями. Пісні на вірші Б. виконують нар. артисти України Р. Кириченко, Б. Сташків, М. Свидюк, В. Соколик, дует «Доля», гурт «Краяни».

Тв.: Мелодії сопілки. 1994; Струни душі. 1999; Промінь сонця. 2002; Мінливі настрої весни. 2005; Сонячне коло. 2006; Жінка – це запрошення до щастя. 2010. Нічого неможливого немає. 2014; Які круті до щастя сходи... 2016; Більше ніж любов. 2019 (усі – Полтава).

Літ.: Лисенко А. В. «А світ чекає на добро…» // Пост Методика. 1995. № 3–4(10).

Г. Ю. Юрченко


Покликання на статтю