Будневич Віктор Георгійович

Визначення і загальна характеристика

БУДНЕ́ВИЧ Віктор Георгі­йович (1891, с. Мечеть Полтав. губ. — 20. 10. 1957, Чернівці) — оперний спів­ак (баритон), режисер. Заслужений артист УРСР (1934). Навч. в Муз.-драм. школі ім. М. Лисенка (1912–14; кл. В. Астафʼєвої), закін. Київ. консерваторію (1916; кл. В. Цвєткова). Соліст Казан. (1917–18), Одес. (1918–20, 1921– 22) та Ростов. (1920–21) опер, 1923–24 — Опери С. Зиміна (Москва), 1924–25 — Свердлов., 1925–26 — Київ., 1922–23 та 1927–51 — Харків. театрів опери та балету (від 1940 — реж., від 1946 — гол. реж.). Худож. кер. Чернів. обл. філармонії (1951– 57). Володів сильним голосом широкого діапазону, спів­ав також басові партії. 1912 на польс. фірмі «Сирена» записав кілька укр. нар. пісень («Без тебе, Олесю», «Ой не шуми, луже», «Ой я нещасний», «Сонце низенько» та ін.).

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Тугар Вовк («Золотий обруч» Б. Лятошинського), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Демон, Віндекс («Демон», «Нерон» А. Рубінштейна), Онєгін, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуч­чіні), Сен-Брі («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Телль («Вільгельм Телль» Дж. Рос­сіні), Амонасро («Аїда» Дж. Верді).

Ви­стави: «Наймичка» М. Вериківського (1945), «Кармен» Ж. Бізе (1947), «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (1949), «В бурю» Т. Хрєн­никова (1950), «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського (обидві — 1951).

Літ.: В. Г. Будневич (Некролог) // Рад. Буковина. 1957, 22 жовт.

Т. В. Сулятицький

Завантажити статтю