Бондаренко Олександр Вікторович
БОНДАРЕ́НКО Олександр Вікторович (11. 07. 1960, Київ — 29. 01. 2013, там само) — актор. Чоловік Н. Кондратовської. Народний артист України (2010). Державна премія України ім. О. Довженка (1998). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1983; викл. І. Молостова та А. Скибенко). Від 1984 працював у Нац. академ. театрі рос. драми ім. Лесі Українки. Актор різних амплуа, виконував гострохарактерні ролі. Гранично природний і в ліризмі, і в комедії. Манері гри Б. були притаманні фіз. та психол. пластичність і музикальність.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Пан Сушич («ТБЗЖ» Б. Нушича), Молодий солдат («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта), Вождь Вебла («А цей випав із гнізда» Д. Вассермана за К. Кізі), Купріянов («Подія» В. Набокова), Максиміліан («Кандід» Вольтера), Лебеллюк («Генерали в спідницях» Ж. Ануя), Жорж («Двері грюкають» М. Фермо), Луїджі («Банківські службовці страшенно темпераментні» Е. Тедзолі, Е. Вайме), Нінкович («Пані міністерша» Б. Нушича); в кіно — Жора Коляда («Подвиг Одеси», Одес. кіностудія худож. фільмів, реж. В. Стрелков, 1985), Пилип («Циганка Аза», реж. Г. Кохан, 1987), Іван Полуботок («Вперед, за скарбами гетьмана Полуботка», реж. В. Кастеллі, 1993), Чуприна («Москаль-чарівник», 1995), Сомко («Чорна рада», 2000, обидві — реж. М. Засєєв; усі — Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).