Боровой Олександр Олександрович

БОРОВО́Й Олександр Олександрович (15. 09. 1938, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Орден РФ «За мужність» (1997). Закін. Моск. інж.-фіз. ін­ститут (1962). Працював від 1962 в Рос. наук. центрі «Курчатовський ін­ститут», обі­ймаючи посади від інж. до нач. від­ділу; від 1986 — в Чорнобилі: наук. кер. оператив. групи, нач. наук. від­ділу Комплекс. екс­педиції «Курчатовського ін­ституту». 1992–2000 — директор, наук. кер., від 1996 — гол. н. с. Від­діле­н­ня ядер. і радіацій. без­пеки Між­галуз. наук.-тех. центру «Укри­т­тя» НАНУ. 1962–86 досліджував пита­н­ня фізики нейтрино. 1981–83 під керівництвом Б. на Рівнен. АЕС створ. першу в світі спеціаліз. нейтрин­ну лаб., роз­роблено новий детектор, з допомогою якого вперше в СРСР був зареєстров. потік антинейтрино від ядер. реактора. Основні роботи повʼяз. із без­пекою обʼєкта «Укри­т­тя». Керував про­грамою досліджень внутр. приміщень «Укри­т­тя» і фіз.-хім. стану ядер. палива й радіо­актив. матеріалів, що залишилися в обʼєкті; роботою зі створе­н­ня системи «Фініш» для контролю й діагностики за речовинами обʼєкта, що містять паливо; системи спо­стереже­н­ня за впливом «Укри­т­тя» на зовн. середовище. Брав участь у роз­роблен­ні ди­станційно керов. роботів у середині обʼєкта. 1989 спільно з С. Бєляєвим за­пропонував про­граму пере­творе­н­ня «Укри­т­тя» на без­печну систему, здійсне­н­ня якої роз­почалося 1997.

Завантажити статтю