Корнієнко Борис Миколайович

КОРНІЄ́НКО Борис Миколайович (1871, Єлисаветград, нині Кіровоград – 20. 04(03. 05). 1916, Харків) – архітектор. Закін. С.-Пе­тербур. ін-т цивіл. інж. (1893). Творчу працю розпочав 1895 як помічник арх. Г. Шторха й А. Шпигеля при буд-ві клініч. комплексу на вул. Корсиковська, № 35 (нині Моск. проспект, № 195) у Харкові. 1899–1912 – міський архітектор Харкова; 1912–16 – у буд. відділенні Харків. губерн. прав­­лін­­ня. Використовував форми необароко, неоготики, неорос. стил. напряму, модерну та модерніз. істор. стилів, укр. модерну. Серед реаліз. проектів у Хар­­кові – Суздал. та Красні торг. ряди на Благовіщен. площі (поч. 20 ст., перебудовані), готель «Метрополь» Шустова (зруйнований під час 2-ї світ. вій­ни), торг. школа Т-ва приказчиків на вул. Мар’їнська, № 12/14 (1902), прибутк. будинки у провулку Кла­­сичний, № 8 (1900) та на вул. Ми­­колаївська (нині В. Королен­­ка), № 19 (1912, співавтор М. Дранни­­ков), житл. будинки на вул. Клоч­­ковська, № 3, 3^а (1903), на вул. Ми­­колаївська, № 18 (1912), на вул. М. Гоголя, № 11/9 (1913), реконструкція та надбудова при­­бутк. будинку (арх. Б. Покровський) на вул. Сумська, № 6 (1910-і рр.), ломбард на вул. Уні­­верситетська, № 5, цирк-театр «Муссурі» на вул. Благовіщенська (нині К. Маркса), № 28 (оби­два – 1908–12), Селян. будинок на Павлівській площі (ни­­ні Р. Люк­сембург), № 4 (1912), старо­об­рядниц. церква Успіння Пресвя­тої Богородиці на вул. Ярослав­ська (1914, не зберег­­лася).

Літ.: Б. Н. Корнеенко: [Некролог] // Юж. край. 1916, 22 апр.; Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999; Архитекторы Харькова. Х., 2008.

Ю. Ю. Полякова