Бурлаков Сергій Романович

Визначення і загальна характеристика

БУРЛАКО́В Сергій Романович (21. 06. 1938, с. Білогорівка, нині смт Попаснян. р-ну Луган. обл.) — поет. Член НСПУ (1969). Закін. Дніпроп. університет (1965), де і працював.1969–79 — зав. редакції худож. літ-ри видавництва «Промінь». 1979–89 очолював Дніпроп. організацію СПУ. 1994–97 — доцент кафедри українознавства Придніпров. академії будівництва та архітектури (Дніпропетровськ). Автор поет. зб. «Трояндові світання» (Дн., 1964), «Русло» (Дн., 1968), «Сфери» (Дн., 1971), «Бистрина» (К., 1973), «Дивень» (Дн., 1974), «Доброчин» (К., 1975), «Зодче літо» (К., 1976), «Краса — з любові» (Дн., 1977), «Неспалима врода» (К., 1979), «Золоті ранети» (Дн., 1980), «Віра» (Дн., 1982), «Рельєфи» (К., 1983), «В твоєму імені» (1987), «Сонети» (К., 1989), «Зваба» (Дн., 1994), «Під небом Пушкіна» (Дн., 1999), «Діалог дзеркал» (Дн., 2000), «Яблуко Платона» (Дн., 2003). Тяжіє до філос. узагальнень, розкриття морал. чистоти молодої людини; торкається проблем екології, зокрема в поемах «Вернадський» та «Яблуні ідуть».

Завантажити статтю