Бабинець Йосип Михайлович
Визначення і загальна характеристика
БАБИНЕ́ЦЬ Йосип Михайлович (08. 02. 1934, с. Зарічеве, нині Ужгородського р-ну Закарпатської обл. — 11. 08. 2019, Ужгород) — живописець. Заслужений художник України (2018). Лауреат обласної премії у галузі образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2008). Член НСХУ (1985). Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (1953; викл. А. Ерделі, Ф. Манайло), Інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І. Рєпіна в Ленінграді (1967; викл. В. Плотников). Від 1961 працював оформлювачем на підприємствах Ужгорода. Від 1969 — в системі Художнього фонду: оформлювач, відповідальний секретар Закарпатської організації СХУ, головний художник, а згодом директор Закарпатського худож.-виробничого комбінату «Художфонд». Від 1970 — учасник обласних виставок, від 1979 — республіканських, всеукраїнських та міжнародних. Персональні виставки в Угорщині — Дебрецен (1993, 1999), Гортобадь (1996), Ніредьгаза (1999); Словаччині — Тренчин (1998) та в Україні — Ужгород (1994), Мукачеве (1999). Твори зберігаються у Закарпатському ХМ ім. Й. Бокшая. Й. М. Бабинець — прихильник реалістичного живопису. Пейзажні композиції створюють відчуття спокою, гармонії, врівноваженості світу природи.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Долина річки Уж» (1960), «Вид на Чорногір’я» (1973), «Зима. Міський мотив» (1976), «Музей-гребля на Чорній ріці» (1978), «Осінні Карпати» (1980), «Село Стригальня» (1990), «Після сінокосу» (1991), «Під Невицьким замком» (1992), «Останній сніг» (1993), «Мальовнича осінь» (1995), «Зима. Гортобадь» (1997), «Пам’ятник дерев’яної архітектури» (1998), «Натюрморт з яблуками» (1999), «Блакитний день», «Зимова тиша» (обидва — 2000).