БА́БКІН Борис Петрович (24. 12. 1876 (05. 01. 1877), Курськ, Росія — 02. 05. 1950, Монреаль, Канада) — фізіолог. Доктор медицини (1904). Доктор Лондон. університету (1925), д-р юриспруденції (1943), професор (1912). Член АН Канади. Народився у дворян. сімʼї. Навч. на фіз.-мат. факультеті С.-Петербур. університету, від 1895 — мед. факультеті Харків. університету. Закін. Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1901). У 1901– 12 працював асист. І. Па­влова у фізіол. від­діл. Ін­ституту екс­перим. медицини й на каф. фізіології Військ.-мед. академії (від 1907 — приват-доцент). Досліджував вищу нервову діяльність. 1912–15 — адʼюнкт-професор кафедри фізіології Новоолександрій. ін­ституту с. господарства та лісівництва (Люблін. губ., Польща). 1915–22 — проф., кер. каф. фізіології, 1918–22 — ординар. проф. Новорос. університету (Одеса); водночас — керівник каф. мед. хімії й фармакології, а також завідувач кафедри фізіології на Вищих жін. мед. курсах та на хіміко-фармацевт. від­діл. Вищих жін. курсів. 1921–22 — відп. працівник Амер. організації допомоги потерпілим від голоду. Від­крито ви­ступав з протестами проти насильниц. заходів рад. влади. 1922 його заарештовано і разом з групою видат. учених вислано за кордон без права поверне­н­ня на батьківщину. Працював у Лондон. університеті в лаб. фізіолога Е. Старлінґа (1922–24). У 1925 пере­їхав до Канади, де працював проф. біо­логії в університетах. Основні напрями наук. досліджень: вплив різноманіт. хім. речовин на жит­тєдіяльність травного тракту; особливості формува­н­ня складу шлунк. соку, роль слизу в роботі шлунка. 1944 в США ви­йшло його класичне дослідж. «Секреторні механізми травних залоз», яке є важливим внеском у світ. біол. науку (пере­ви­дане там само 1950).