Байдарський заказник

Визначення і загальна характеристика

БАЙДА́РСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК — ландшафтний заказник загальнодержавного значе­н­ня (від 1990). Знаходиться на Пд. Зх. пн. макро­схилу гірського Криму на тер. Соколин., Куйбишів., Чорнорічен., Орлинів. та Тернів. лісництв, за­ймає територію Байдарської долини з довколишніми низькогірськими хребтами Гол. пасма Крим. гір (вис. 200–900 м). Площа 24,3 га. Під­порядк. Управлін­ню з екології Севастополя (тер. Севастоп. та Куйбишів. держлісго­спів Бахчисарай. р-ну). Охороняються характерні ступінчасто-багато­ярусні природні комплекси з гірсько-долин­ними, кань­йоноподіб. й гребеневими місцевостями, зайнятими реліктовими рослин. угрупова­н­нями. Роз­по­всюдж. карстові форми рельєфу (печери Скельська, Шанкоба та ін.), кань­йони (зокрема Чорноріченський, Узунджинський, Сухоріченський), гори — останці. Б. з. має важливе водо­охорон­не значе­н­ня (бас. р. Чорна з 16-ма її притоками); в кань­йонах — числен­ні водо­спади, в долині — найбільше в Криму Чорноріченське водо­сховище (понад 64 млн м³). В Б. з. роз­таш. най­значніший анклав серед­земномор. флори Криму на пн. макро­схилі. 77 % площі Б. з. за­ймають ліси (осн. породи: ялівець високий, занес. до Червоної книги України, дуби пухнастий та скельний, клен польовий, ясен звичайний, бук кримський, граб звичайний, фісташка туполиста й ін.). Тут зростають 54 види рослин та мешкає 41 вид тварин, занес. до Червоної книги України. Ландшафтна структура Б. з.: між­гірські долин­но-котловин­ні обезліснені та заплавно-лугові місцевості (32,6 %); низькогірсько-грядові змішано-лісові місцевості (51 %); нагірно-прияйлинські лісо-луго-степові місцевості (6,1 %); місцевості гірських кань­йонів з реліктовими високоялівцевими лісами (5,2 %); останцево-денудаційні лісо-чагарникові місцевості (4 %); долин­но-ступінчасто-терасні роз­ріджено-лісові місцевості (1,1 %). На тер. Б. з. ві­домі археолог. памʼятки мезоліту та ін. істор. періодів. Серед них найунікал. памʼяткою є Скельські менгіри — мегаліти 3-го тис. до н. е.

Літ.: Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. и др. Байдарский ландшафтный заказник // Природа. 2000. № 3–4.

В. Г. Єна, А. В. Єна

Завантажити статтю