Бенедикт XV — Енциклопедія Сучасної України

Бенедикт XV

БЕНЕДИ́КТ XV (Джакомо делла К’єза, Giacomo della Chiesa; 21. 11. 1854, Пельї, побл. Ґенуї, Італія – 22. 01. 1922, Рим) – Папа Римський у 1914–22 роках. 1883– 1907 – на ватикан. дипломат. службі, 1907–14 – архієпископ Болонський, від травня 1914 – кардинал, а від вересня – Папа. 1917 проголосив Кодекс каноніч. права. Визнав незалежність УНР і встановив з нею дипломат. відносини. Високо цінував митрополита Андрея Шептицького, якому надав широкі повноваження у справі поширення унійних ідей у Сх. Європі. 1919–20 прийняв укр. місію на чолі з графом М. Тишкевичем і надіслав в Україну свого представника (о. І. Дженокі) для вивчення обставин і орг-ції допомоги УНР.

І. В. Паславський

Статтю оновлено: 2003

Покликання на статтю
І. В. Паславський . Бенедикт XV // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39096 (дата звернення: 25.07.2021)